Київська сотка

Поділитися

Про “Київську сотку”  знають майже всі шанувальники велосипеду. Це велоперегони з мінімальною дистанцією у 50 км та максимальною – в 100 км.

“Київська сотка” відбувається щорічно у перший тиждень вересня і пролягає мальовничими маршрутами Києва та області.

Цього року страт велоперегонів заплановано на 5 вересня 2021, і, як говорять організатори “всі дороги ведуть в Ірпінь”. Тож і цьогорічний маршрут “Київської сотки” знов пролягатиме через наше #bikefreindlycity Ірпінь.

 “Київська сотка”  – це не тільки  велоралі або аматорські перегони. Основна мета велоперегонів – популяризація велосипеду. Показати, що велосипед – це не тільки для спорту, але й для повсякденного життя.

Цільова авдиторія перегонів – менеджери, домогосподарки, студенти, пенсіонери .  Дуже круто, що люди, які вперше стартували на перегонах кілька років тому, вже пройшли певний еволюційний шлях й змінилися: схудли, почали більше тренуватися, придбали нову форму та змінили велосипеди на більш професійні.

Організація таких велоперегонів – це завжди командна робота: допомога волонтерів, співпраця з владою області та міст. Поліція перекриває на цей час дорогу, надається супровід швидкої допомоги, а волонтери перекривають маленькі дороги. Маршали на мотоциклах з громадської організації “Мотохелп” їдуть попереду в жовтих желетах і створюють безпечне пересування велосипедистів.

Команда “Київської сотки” на чолі з засновником  Сергієм Харчуком  інвестували власний час та гроші, щоб влаштувати справжнє спортивне свято, яке з кожним роком стає популярнішим. Так у перших велоперегонах взяли участь 650 осіб, а в останніх через COVID-19 – 1850. У 2019 році кількість учасників досягла 2500.

Велоперегони мають важливий соціальний контекст, тому маршрут має проходити населеними пунктами. Це популяризація спорту, здорового способу життя та головне – велосипеду. Важливо, щоб перегони бачила велика кількість людей, яка б потенційно могла пересісти на велосипед. 

Під час вибору маршруту організатори намагаються  максимально уникати таких магістральних доріг, як: Київ-Чоп, Київ-Одеса. Обирають передусім периферійні асфальтовані дороги. 

Окрім цього, маршрут велоперегонів має пролягати мальовничою місцевістю. Адже перша група учасників, яка пролітає з шаленою швидкістю, малочисельна. Такі спортсмени не помічають краси навколо. Усі інші можуть їхати й насолоджуватись пейзажами Київської області. 

Варто зауважити, що проведення таких заходів має вплив і на інфраструктуру. Влада дивиться, що в місті є багато велосипедистів, яким потрібно створювати належні умови пересування. 

Опосередковано велоперегони “Київська сотка” також вплинули і  на економічний сектор. Так, велосипедні крамниці та прокат вело- та електро- транспорту дедалі  більше стають популярними. Окрім магазинів, люди ходять до спортклубів і готуються протягом зими до нового велосезону. Тобто велосипед – це колосальний двигун, який може вплинути не тільки на здоров’я людей, але й на інфраструктуру, економіку та екологію міст і країни в цілому.

Якщо велосипед – це двигун розвитку у різних сферах, то двигун велоперегонів – це учасники.  Для того, щоб взяти участь у “Київській сотці”, не потрібно бути професійним спортсменом. Потрібно лише бажання та кілька обов’язкових атрибутів: добре підготовлений велосипед, шолом і медична страховка. 

Організатори радять починати готуватися до перегонів заздалегідь. Адже для людей, які ніколи не їздили на довгі дистанції, 100 км видається нереальною цифрою. Насправді, це питання регулярних тренувань протягом двох місяців. 

У “Київські сотці” беруть участь люди від 18 до 70+ років. Найстаршому учаснику “Київської сотки” було понад 80 років! Це дійсно крутий приклад, адже такі люди  руйнують міф про те, що фізична активність – це лише для молоді. 

Наймолодший вік учасників 18 років. Звичайно, у перегонах приймає участь багато молоді, але  наймасштабніша категорія – це люди віком 40+. Щодо гендерної різноманітності, то чоловіків-учасників значно більше. Жіноча категорія становить до 20% від сумарної кількості учасників. На велоперегонах в Італії, Франції чи в Нідерландах відсоток подібний.

“Київська сотка” – це й ще тимбілдинг у найкращому прояві. У перегонах можуть брати участь цілі команди! У командному заліку беруть  участь професійні команди з велоклубів, корпоративні команди підприємств та банків, сімейні та районні об’єднання. 

Сергій Харчук, засновник “Київської сотки”,  вірить у оптимістичне  вело-майбутнє України. У нас багата історія цього виду спорту. Перше велосипедне товариство було засноване наприкінці ХІХ століття. Це був елітарний клуб, куди входили заможні люди. Вони мали тренування та велопаради.  Окрім цього, учні Першої гімназії, розташованої на бульварі Шевченка, наприкінці того ж століття також влаштовували велопаради. Київський велотрек, відкритий у 1913 році, один з найперших у Європі.

Сьогодні більшість українців використовує велосипед у побуті.  У селах та маленьких містечках усі їздять на велосипедах. Їх не менше, ніж в Голландії, Данії та Німеччині. Тепер потрібно повернути велосипед у велике місто, щоб він поступово замінив автомобілі. Але для цього потрібні умови (наприклад, велодоріжки) та підвищувати культуру їзди на велосипеді серед наших громадян. 

Доречі, Ірпінь по праву відносять до #bikefreindlycity – міста, комфортного для велосипедів. Безліч зручних велодоріжок в місті та парках, неймовірна Набережна вздовж річки Ірпінь, чудові краєвиди затишного передмістя Києва роблять прогулянку на велосипеді не тільки комфортною,  а й захоплюючою.

Пандемія COVID-19 показала, що внутрішній туризм цікавий для українців. Організатори “Київської сотки” і надалі  будуть впевнено  розвивати велотуризм Україною.  Сподіваємось, що скоро для цього з’являться належні умови, і українці поступово перейдуть на здоровий та екологічний транспорт.

Ми уважно слідкуємо за підготовкою велоперегонів і відлічуємо дні до старту разом з організаторами на сайті  https://velosotka.kyiv.ua

Історія та архіви “Київської сотки” за посиланням 

За матеріалами сайту https://life.liga.net